Оповідання відомої української письменниці Міли Іванцової друкували літературні журнали Росії, Німеччини, Нової Зеландії та інших країн. А романи, видані українською та російською, не перестають розкуповувати з книгарень. Підтвердження тому — факт, що в лютому цього року за рейтингом журналу "Фокус" Мілу Іванцову "нагородили" четвертим місцем у списку 30 найуспішніших письменників України. Про те, як народжуються персонажі й сюжети її книг, авторка розповіла у інтерв'ю кореспондентові Gazeta.ua.
"Навіть у одного автора різні книжки народжуються по-різному. Якась іде на одному диханні, як в мене було з романом "Гра в паралельне читання". Інша робота, буває, відкладається не один раз, а вже потім добігає кінця. І на те, мабуть, є якісь причини, не завжди нами осмислені", - зізнається письменниця.
"Інколи в процесі написання модифікую вже придуманий до того сюжет. Не можу сказати, що первинний задум стає зовсім невпізнаваним. Та в мене ще жодного разу не було, щоб він не змінився в процесі роботи. Адже на те й творчість, а не просто виконання виробничого плану".
"Спочатку в мене народжується ідея нового роману, історії, які я розповім своїм читачам. Тому, в принципі, я вже для себе маю якийсь прийнятний спосіб роботи над текстом, і для мене не дуже важливо його структурувати. Розпочинаючи роботу, я маю уявляти собі "розстановку фігур" і характери героїв на старті, а також - які основні події вони мають пережити в описуваний період, як трансформуються в результаті їхні характери й долі, і якими ці люди стануть на момент нашого з ними прощання. А решта "наростає" по ходу роботи – підготовчої та основної".
"Я – "сова", тому ще зі шкільних років мені краще "творилося" пізнім вечором або вночі. Так і зараз. Але коли "пре" невтримно, то байдуже, яка година дня – сиджу і колочу пальцями по клавіатурі. З приводу пори року не маю таких спостережень, можливо, пишеться більше взимку, бо в цей період "ніч" довша".
"Інколи вигаданий персонаж несподівано починає пручатися і диктувати свої умови гри, опирається тому, що ти для нього запланував. І тут ти можеш його "обламати" і наполягти на своєму, або дослухатися і дійти з ним згоди. Я зазвичай дослухаюся, хоч мене й дивує бунт мною ж вигаданих істот. Але, певне, вони мають на це свої причини і хочуть ввійти в книжку не маріонетками".
"Дуже уважно приглядаюся до життя, до людських доль, все це складається десь в архівах моєї пам'яті, а потім у слушну хвилину виринає і втілюється в певному розділі якогось роману. Коли проходить час, я вже навіть сама не можу пригадати, що саме було направду, а що я "дописала" до реальних подій. Але одного разу я просила дозволу в моєї приятельки викласти в романі її історію доволі близько до реальності. Вона не заперечувала".
"Я вважаю, що кожна людина є ніби цікавою книгою, та й саме життя показує нескінченну кількість історій, гідних нашої уваги. Власне, саме про це і буде мій новий роман, над яким зараз працюю".
"Мене надихають активні творчі люди, які, навіть пройшовши великі випробування в житті, не зламалися, не поставили на собі хрест, а піднялися до життя, творчості, допомоги іншим. Люди соціально активні, життєрадісні, які вірять у завтрашній день і творять його власноруч. Після зустрічей з такими особистостями в мені теж починає вирувати позитивна енергія. Вона й виливається в написані мною тексти, в картини чи в якісь соціально значимі справи. Ще я надихаюся природою, квітами, яких у мене на дачі чимало, я піклуюся про них, вони віддячують мені красою та теж підживлюють творчою енергією".
3 
4880
Коментарі