Сьогодні, 14 березня у німецькому Лейпцигу відкрився книжковий ярмарок. Його відвідають понад 20 українських письменників і видавців. Триватиме до 17 березня.
Україна на ярмарку буде представлена вдруге. Що цікавить європейців, чим відрізняються наші форуми від закордонних розповідає керівник книжкового порталу "Буквоїд", 42-річний Сергій Руденко. Цього року не зможе відвідати ярмарок, бо травмував руку.
- Яке значення у кар'єрі письменника мають такі літературні ярмарки? Навіщо їх відвідувати?
- Для письменника це хороший шанс показати себе. Багато партнерів з Європи шукають тексти із Східної Європи, і саме на таких подіях. Українська література і досі не інтегрована в європейську. Якщо сидіти тут, це ніколи не зміниться. Найбільше європейські літературні агенти звертають уваги на популярність автора на батьківщині й кількості перекладів. Краще, щоб тексти уже були перекладені мовою країни, ярмарок якої відвідує автор. І тільки на таких ярмарках з'являється відчуття, що українська література також є частиною світового літературного процесу.
- Чим закордонні ярмарки відрізняються від українських?
- Вхід на них платний. Лейпцизький ярмарок не схожий на наші, бо там не продають книжки. Книжки, авторів і країни тут тільки презентують на стендах. Усі події відбуваються під одним дахом, на відміну Львівського форуму видавців, де події розкидані по місту і фізично не встигаєш до них добиратися. Дуже важко описати масштаб цієї події - у нас такого рівня хіба сільськогосподарські виставки були за Радянського Союзу. У Німеччині на ярмарок люди йдуть просто розважитися, цілими сім'ями, дуже багато школярів. В Україні - у першу чергу купити книжки. Це вже традиція.
- Які теми зараз найбільше цікавлять Європу?
- Минулого року це була історія, історична пам'ять. Європейська література заточена на соціальній проблематиці. Цього у нас не так багато. Цьогоріч "А-ба-ба-га-ла-ма-га" презентуватимуть електронні інтерактивні книжки. Їхні герої рухаються, хмаринки літають, можна складати слова. Електронізація літератури буде трендом цього року. Кількість букрідерів, планшетів у світі невпинно зростає. Література повинна на це зреагувати. Декілька наступних років будуть випробувальними для видавців.
Перехід на електронні книжки невідворотній. Книжка майбутнього виглядатиме як сайт - буде аудіо, відео, картинки. Проблема в тому, що у нас не захищені авторські права. Люди не звикли платити за електронні книжки. Все можна скачати безкоштовно з піратських сайтів. Але якщо музикант може заробити на корпоративах і концертах і викладати свою музику безкоштовно. Письменнику, окрім як з продажу книжки, ніде заробити.
3 
4880
Коментарі
1