Режисер документального фільму "Шахта №8", 54-річна естонка Маріанна Каат, дізналася про нелегальні шахти на Донеччині з інтернету.
"Мене цікавить пострадянська криза розколу СРСР і виживання людини у нелюдських умовах", - каже режисер. Героями її фільму стали неповнолітні шахтарі підпільних копанок.
"Попередньо ми зустрічалися з адміністрацією містечка Сніжне. Вони знали, що знімаємо і нам не заважали. Хоча ми відчували певну напругу, у якій перебувала увесь час влада. Кому напряму належать нелегальні шахти - невідомо. Одного разу знімали "дірку", яку називають "прокурорською". Вона спокійно діяла, коли усі решта були тимчасово зачинені у зв'язку з нашим приїздом. Про це завжди було відомо завчасно, бо ми замовляли готель і транспорт. Шахтарям пояснювали, що копанки закривають у зв'язку з приїздом "комісії". Після кількох таких випадків, ми зрозуміли, що "комісія" — це ми. Домовлялися з людьми про зйомки у такій-то "дірці". Приїжджаємо з групою, а нам кажуть, що вона тимчасово закрита".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На кінофестивалі "Docudays UA" пропонують зустрітися з лесбійкою чи біженцем
Під час зйомок Маріанна Каат спускалася у копанки.
"Першим поліз туди з хлопцями оператор, аби подивитися умови з освітленням. Це була довга вузька "дірка". Коли звідти виліз, на добу замовк. Не могли зрозуміти, що сталося. Коли через день почали з ним про це розмовляти, оператор сказав, що пережив шок. Був вражений, як дорослі, знаючи умови у копанках, можуть пускати туди дітей самих. Саморобні шахти — це не найстрашніше у житті. У регіоні немає ні роботи, ні перспективи. Копанки — це віддушина, єдине місце, де можна заробити".
Нагадаємо, що 24 березня фільм зняли з конкурсу київського фестивалю документального кіно про права людини "Docudays UA". Український співпродюсер заборонив його показувати.
2 
4880
Коментарі
8