Восени на Форумі видавців у Львові презентують збірку новел відомих українських письменників "Жити-пити". Її герої переважно серйозно ведуть розмову про алкогольну залежність. Серед авторів: Лариса Денисенко, Галина Вдовиченко, Оксана Забужко, Євгенія Кононенко, Сергій Жадан, Наталка Сняданко, Міла Іванцова, Андрій Кокотюха, Ірен Роздобудько, Євген Положій, Наталка Шевченко.
Gazeta.ua розпитала в Галини Вдовиченко, чому саме вони з Ларисою Денисенко вирішили створити таку збірку.
- Сьогодні, це мабуть одна з найважливіших проблем, які є у нашого суспільства. Не дороги і не дурні... Алкоголізм стосується буквально кожної родини: якщо не маленької сім'ї безпосередньо, то у великій родині обов'язково є людина, яка потерпає від надмірного вживання алкоголю і від того страждають усі. І мені дуже шкода, коли так багато хороших людей втрачають себе, втрачають свої сім'ї, про дітей забувають і себе зрештою забувають.
Так сталося, що в цьому проекті брали участь люди, які знають, що це таке і близько сприймають цю проблему. Ми багатьом запропонували написати невелике оповідання або есе. І сталося так, що кожен зробив це оповідання по-своєму.
- Про що ваша новела?
- Назвала свою новелу "Вікно". Думаю, цією збіркою власне і намагаємося бодай "намалювати вікно"... Дати людям надію. У цій новелі немає слова алкоголь, п'є, спиртне. Усе зробила іншими словами. Це схоже на притчу. Головний герой - чоловік.
Перше, що зроблю, коли вийде збірка, візьму її та інші книги зі своєї бібліотеки і віднесу в наркологічне відділення у Львові. Вони там мають власну бібліотеку, яку назбирали лікарі. Головний лікар наркології казав мені, що люди, які туди потрапляють, бувають вперше за 10 років беруть до рук книжку.
- Тобто новели переважно описують позитивну, життєствердну позицію?
- Один знайомий, коли прочитав мою новелу, питає - це у нього вкінці біла гарячка? Я страшенно була здивована. Ні, це правда - відповіла другові. Те, що вкінці - це момент просвітлення. Бо саме з цього моменту для чоловіка починається перехід в інший стан. Я не можу лишити людину зовсім без надії на те, що в будь-який момент вона зможе повернути себе собі, своїм рідним та друзям.
- Що для героя вашої новели означає алкогольна залежність?
- Герой викидає зі свого життя найцінніші речі - свій дитячий фотоальбом, листування з дружиною, іграшкі дитини. Це своєрідна метафора-картина алкогольної залежності. Йому байдуже що з цими речами буде далі.
- Як підходили до теми інші письменники?
- У Кокотюхи - це доволі весела історія. У Оксани Забужко - публіцистичне есе про багатьох талановитих друзів, яких забрав "алкоголь". Героїня Євгенії Кононенко - письменниця. Пише оповідання для літературної "антиалкогольної збірки", а сама при цьому п'є. Євген Положій написав про чоловічка, який живе на дні порожньої пляшки. У Лариси Денисенко історія про маму та доньку. Вони в черговий раз рятують свого батька від запою. Вони фактично два його янголи, а він цього не розуміє. У Ірен Роздобудько лікар-нарколог говорить дуже слушну фразу: "Якщо людина, попри всі зусилля їй допомогти, не хоче сама собі допомогти хочаб трішки, це говорить про те, що вмикається механізм самознищення. Людина стає сама собі санітаром у лісі. Сама себе знищує.
20-й ювілейний Форум видавців у Львові триватиме 10-15 вересня.
2 
4880
Коментарі