Олександр Барвінський народився 6 червня 1847 року в селі Шляхтинці на Тернопільщині, в сім'ї греко-католицького священика.
Навчався у Першій Тернопільській класичній гімназії. 1865 року вступив до Львівського університету на філософський факультет. Вивчав історію, українську мову та літературу.
Очолював у студентські роки львівський осередок "Громади". Співпрацював з українськими виданнями "Правда", "Мета", "Русь", "Русалка".
Був знайомий з Миколою Лисенком. Надихнув його написати "Заповіт".
З 1868 року Барвінський викладає у гімназіях. З 1888 року обіймає посаду професора державної учительської семінарії у Львові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Страсбурзі Пулюй разом з Теслою вивчали електричний струм - до 170 річниці видатного вченого
Працює над впровадженням єдиного фонетичного правопису для української мови.
Займається політичною діяльністю. Проводить перемовини з австрійськими та польськими колами. У 1891—1907 роках входить до складу австрійського парламенту. В 1894−1904 роках — посол Галицького сейму
1894 року створює у Львівському університеті кафедру української історії. Запрошує викладачем Михайла Грушевського.
1896 року Барвінський виступає засновником Католицького руського народного союзу, який 1911 року перетворився на Християнсько-суспільну партію.
Після Листопадового чину в 1918–1919 роках обіймає посаду делегата Української національної ради ЗУНР. Очолює Державний секретаріат освіти і віросповідань Західноукраїнської народної республіки в уряді Костя Левицького з 9 листопада 1918-го до 4 січня 1919-го.
Відходить від політичної діяльності після окупації Польщею ЗУНР.
Помер Олександр Барвінський 25 грудня 1926 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі у сімейному склепі.
Олександра Барвінського називають "хресним батьком" української граматики. До кінця ХІХ ст. галицькі українці переважно писали "ярижкою" – абеткою, подібною до церковно-слов'янської. Барвінський обстоював фонетичний правопис, у якому написання літер відповідає їхній вимові. Також він запровадив термін "український" взамін поширеного тоді в Галичині "руський". "Життя його ціле – від літ молодості аж до послідньої хвилі – се вірна служба Христу й українському народові, – йдеться в надгробному слові отця Дем'яна Лопатинського. – Все, чого в другій половині минулого століття на всіх ділянках народної праці довершено великого, благородного, мудрого і спасенного, належить в головній мірі приписати праці, посвяті й зусиллям наших народних передових робітників, між якими в перших рядах постійно і витривало стояв блаженної пам'яті Олександр Барвінський. Се личність велика, знаменна, загально знана із-за невсипущої праці і всесторонньої діяльності".
3 
1
Коментарі