Щодня ми маємо справу з мовними нормами, хай то правопис чи відмінювання, а проте рідко замислюємося, як саме постали ці правила, коли й хто їх вперше "узаконив".
Мало хто знає, що саме Мелетій Смотрицький ще в ХVII столітті став одним із перших, хто втілив у життя створення "Граматики", де й систематизував такі звичні для нас тепер речі.
Його світське ім'я було Максим Герасимович, він народився ймовірно 1575 року в Смотричі на Хмельниччині. Його батько – Герасим Смотрицький – був першим ректором Острозької школи, який також долучився до редагування й видання Острозької Біблії 1581 року.
Мелетій навчався спершу в Острозі, потім у Віленській академії, відвідував лекції професорів Лейпціґського, Віттенберзького, Нюрнберзького університетів. За кордоном він одержує ступінь доктора медицини.
Мелетію випало жити в буремні часи національно-релігійного протистояння. 1596 року підписано Берестейську унію, суть якої полягала в об'єднанні православних та католиків під зверхністю папи римського. Неймовірна хвиля протестів проти оновленої релігії піднялася на теренах Білорусії та поділеної між Московською та Польською державами України.
У ті часи приналежність до конфесії вирішувала фактично все. Смотрицький обрав критику унії, надрукував антиуніатський твір "Тренос", за що зазнавав гонінь з боку польської влади. Зокрема, сам король Сигізмунд III 1610 року назвав автора ворогом держави, заборонив продаж і купівлю книг Віленського братства, де друкувався Смотрицький, під загрозою кари в 5000 червоних золотих, запропонував конфіскувати братську друкарню, забрати й спалити книги, а складачів та коректорів заарештувати. Дивом уникнувши арешту, Смотрицький береться за викладання в братських школах Мінська, Вільна, Києва, а 1618 року приймає постриг у ченці під уже відомим нам ім'ям Мелетій.
Смотрицький увів до вжитку літеру "ґ", узаконив вживання "й". Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу. Багато з його правил орфографії й пунктуації діють і сьогодні.
Серед питань релігійного змісту підсиджувалося й питання мовне, адже церковнослов'янською на той момент послуговувалися на офіційному рівні саме представники православ'я - на відміну від латини, офіційної в католицьких державах. Однак, ця мова перебувала в занедбаному стані, оскільки не була нормована, підручники не видавалися. Відомий проуніатський полеміст того часу Петро Скарга, кепкуючи, зауважував: "Не було ще на світі і не буде жодної академії чи колегіуму, де б теологія, філософія й інші вільні науки (церковно)слов'янською мовою вчили і могли розуміти, зі слов'янською мовою ніхто ніколи вченим бути не може..."
Тож у часи уніатських диспутів становище мови підігрівало конфлікт ще значніше. Це добре відчував і Мелетій, тому вже 1619 року від видає доленосну "Грамматїки Слав?нски? правилно? Сvнтаґма".
Ця книга стане одним із найвагоміших творів давнього слов'янського мовознавства, перекладатиметься на латину, пошириться всією Європою. Смотрицький перший в історії нашої лінгвістики подав повний курс церковнослов'янської мови в традиційних тоді частинах: орфографія (де також подавався й опис фонетики й орфоепії), етимологія (тобто морфологія), синтаксис та просодія (правила віршування).
Саме він увів до вжитку літеру ґ, узаконив вживання й. Встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії й пунктуації збереглися й сьогодні.
На працях Мелетія Смотрицького укладено цілий ряд інших вагомих посібників, серед яких навіть відомі праці "Грамматыка словенская" Івана Ужевича (1643) та "Россійская грамматика" Михайла Ломоносова (1755)
Вперше виділив займенник – "междометіє" – як частину мови, як категорію дієприслівник, названий "дієпричастієм", відкрив місцевий відмінок – "сказательний падеж".
Понад двісті років йому не було рівних у слов'янській філології. "Грамматіка..." була основним підручником церковнослов'янської мови, витримавши багато видань. На його основі укладено цілий ряд інших вагомих посібників, серед яких навіть відомі праці "Грамматыка словенская" Івана Ужевича (1643) та "Россійская грамматика" Михайла Ломоносова (1755).
Цікаво обернулося життя самого Мелетія Смотрицького. Внаслідок постійних гонінь та серйозних конфліктів, які не вдалося приборкати навіть після поїздок до Сходу, перебуваючи в страшній скруті, у 1627 Смотрицький переходить на бік унії, ставши архімандритом Дерманського монастиря. А проте, опинившись серед людей, із якими все життя боровся, покинутий друзями, хворий та абсолютно самотній, він невдовзі помирає.
Рівно через рік - 27 грудня - буде 380-річчя його тихої смерті в Дерманському монастирі.
3 
1
Коментарі
78