В Україні діє мережа фірм, які називають себе шлюбними агентствами. Вони начебто шукають для українок наречених за кордоном. Насправді ж більшість лише виманюють із іноземців гроші. Розповідає 20-річна працівниця такого "шлюбного агентства" з Миколаєва
В Інтернеті є псевдо-сайт нашої фірми, на якому жінкам обіцяють знайти багатого чоловіка з Америки. Для початку кожна має заповнити анкету. Спочатку описує себе: від кольору очей, розміру грудей, роботи, освіти й до сексуальних уподобань. Потім - вимоги до чоловіка: бажаний вік, розмір статків, наявність будинку, машини. Все виглядає серйозно. Після того, як жінка відсилає анкету, їй передзвонюють і пропонують заплатити тисячу доларів за реєстрацію на сайті та ще кілька - за послуги. Поки що ніхто не погоджувався. Так створюють ілюзію існування справжньої шлюбної агенції. А "несправжня" займається іншим.
Фірма має ще кілька сайтів, справжніх, де ми знайомимося з американцями. Пропонуємо поспілкуватися в чаті або через веб-камеру. Хвилина розмови в чаті коштує америкосу долар, по веб-камері - два. З цієї суми 60 відсотків забирає агенція, 40 - я. Тому чим довше затягну розмову, тим більше зароблю.
Платять не лише за спілкування. Ще вмовляємо чоловіків купувати нам подарунки. Їх треба замовляти на нашому ж сайті. Цукерки коштують 20 доларів, квіти - 35, парфуми або косметика - 100. Насправді ж ніяких подарунків не існує. Америкос просто платить гроші. Ми з агенцією ділимо їх навпіл, а йому невдовзі надсилаємо фотографію, де я тримаю презент.
Іноді самі відправляють подарунки. Дівчата отримували ноутбуки, батоги із секс-шопу, листівки. Одній передали живу собачку. А якийсь журналіст надсилав вирізки своїх статей із газет, щоб показати, який він крутий.
Після того, як жінка відсилає анкету, їй передзвонюють і пропонують заплатити тисячу доларів за реєстрацію на сайті і ще кілька - за послуги
На роботу в таку фірму потрапляють лише по знайомству. Мене торік привела подруга. Ніякого випробувального терміну не було. Тут вільний графік. Звільнитися можеш, коли завгодно. Власники одразу пояснили схему роботи. Наступного дня зробили мені фотосесію: в коротких спідничках, халатиках, білизні. Ніякої порнографії, тільки легка еротика. Одяг увесь був мій, макіяж теж сама робила. Першого ж дня заповнила анкету для нашого сайту знайомств. Про себе, звичайно, тільки хороше. У графі "Якого чоловіка шукаю" - загальні фрази: "Такого, щоб кохав, цінував, поважав". Тоді більше клієнтів клює.
Працювати краще вночі. По-перше, в офісі значно менше людей, не так шумно, нежарко. По-друге, можна знайти більше клієнтів. Ми "обробляємо" переважно американців, а в нас із ними різниця в часі 7-8 годин. Тож коли в Україні ніч - у них ранок або день, тоді більше чоловіків в Інтернет виходять. Улітку працювала майже щоночі, заробляла 4,5 тисячі гривень на місяць. А з осені треба на пари ходити, тому на роботі з'являюся у вихідні. Часом після навчання кілька годин працюю. Тепер ледве дві тисячі маю.
У нас ніхто англійську добре не знає. Тому під час спілкування по веб-камері показують тільки зображення дівчини, без звуку. А говорять все одно через чат, ламаною англійською. У кожної на комп'ютері стоїть російсько-англійський перекладач. Ним і користуємося. Хоча за рік я свою англійську дуже покращила. Дівчата, які вільно розмовляють, працюють в іншому офісі й заробляють більше. Ще один варіант: на сайті викладають твої фотографії, американець на них клює, пише тобі. Але насправді з ним спілкується інша дівчина, яка гарно говорить англійською. Ти отримуєш 20 відсотків від заробленого нею.
На роботу в таку фірму потрапляють лише по знайомству. Мене рік тому привела подруга. Ніякого випробувального терміну не було
Основна тема для розмов - секс. Чоловік каже, що хоче тебе. А далі все зводиться до уточнення: куди, як і скільки разів. Розпитують, в якій позі ти зайнялася б сексом, де любиш, аби тебе пестили? Але усе це лиш розмови. Бо за усіма веб-камерами цілодобово слідкують адміністратори. І якщо побачать, що дівчина хоч трохи оголила груди, відразу вимикають камеру. За таке можуть гроші вирахувати із зарплати. Спочатку соромилася розмов про секс, тепер - аніскільки. Взагалі стала більш розкута. З хлопцем своїм на подібні теми тепер спокійно говорю. Йому моя робота не подобається. Але я твердо сказала: не кину, доки не знайду чогось кращого. І батькам так сказала. Вони підтримали.
Якось знайшла на сайті анкету 98-річного діда. Була в шоці. Моєму найстаршому клієнту було 60. Насправді всі ці чоловіки хворі й нещасливі. У багатьох давно не було сексу. Є такі, що наш сайт регулярно відвідують 3-4 роки. Сама вже четвертий місяць з одним майже щовечора спілкуюся. За рік постійний клієнт витрачає у нас близько 40 тисяч доларів.
Іноді вони приїздять в Україну для знайомства з майбутньою дружиною. Призначають побачення відразу трьом-чотирьом дівчатам. За кожне платять агенції по 200 гривень і ще 400 - за послуги перекладача, який супроводжуватиме їх на побаченні. У мене було чотири таких зустрічі. Щоразу просила, аби зі мною пішла подружка. Боялася, що америкос спробує в ліжко затягнути. На побаченнях пропонуєш піти в дорогий ресторан. Іноді дозволяєш потримати себе за руку. Обов'язково натякаєш на дорогий подарунок. Минулого разу випросила золотий браслет за дві тисячі гривень. А перед тим - сережки за 1500. Може бути кілька побачень. Але на останньому все одно кажеш: ти не такий, як я уявляла, й ми не можемо бути разом. Хоча кілька наших дівчат одружилися та переїхали в Штати.
2 
1
Коментарі