Туреччина погрожує Сирії відреагувати агресивніше, якщо та й надалі обстрілюватиме прикордонні турецькі міста і селища. З такою заявою виступив начальник генштабу генерал Нечдет Озел під час відвідин селища Акчакале, розташованого поряд з сирійським кордоном. Турецька артилерія обстрілює сирійську територію поки лише у відповідь на постріли звідти. Сирійська армія цілить в повстанців, однак час від часу випущені снаряди потрапляють на прикордонну турецьку територію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка, яку викрали в Сирії, виходила на зв'язок
Місто Хатай, в південно-східній частині Туреччини, вже шість разів ставало жертвою агресії сирійської армії.
Самі турки виступають проти повномасштабної війни з Сирією, розповідає журналіст турецької газети "Джумхурієт" Деніз Берктай:
- У Туреччині останні соціологічні опитування показують, що абсолютна більшість населення виступає категорично проти інтервенції в Сирію. Цифри різняться, але навіть ті опитування, які проводили структури, близькі до уряду, з цим узгоджуються. Це факт. З іншого боку, на нашій політичній сцені є три гравці. З одного боку це урядова партія АКП (Партія справедливості і розвитку - gazeta.ua), що має абсолютну більшість у парламенті. І вона є у фарватері інтервенції. В опозиції є Народна республіканська партія і націоналісти. Вони роблять вигляд, що проти. Водночас, працюють разом з урядом. Це маріонеткова опозиція.
Тобто, вони теж підтримують інтервенцію?
- Так. Минулого тижня, коли в парламенті голосували закон про можливість інтервенції, опозиція підтримала уряд Ердогана. Тобто, люди проти війни, але не мають змоги провести свою волю через державні інституції.
Навіщо турецькій армії входити на територію Сирії?
- Турецька інтервенція потрібна насамперед американцям. Зрозуміло, що до своїх президентських виборів США не збираються входити до Сирії. Бо це означало б напевну поразку Барака Обами. Отже, намагаються загребти жар турецькими руками. З іншого боку, після катастрофи в Іраку, коли американські війська нічого не досягли, вони взагалі не хочуть військово втручатися у справи на Близькому Сході. Тож для зміни урядів користуються або опозиційними силами всередині країни, або використовують країни сусідні. В нашому випадку — Туреччину. Наша країна є членом НАТО і суттєво залежить фінансово від Сполучених Штатів. Це ставить перед Ердоганом і урядом дилему. Частина урядовців чудово розуміють, що вторгнення до Сирії — це не так легко. І може закінчитися дуже погано. З іншого боку — тиск США. Вони не можуть відверто відмовитись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Туреччина допомагає сирійським повстанцям
Але ж сирійці самі бомбардують територію Туреччини — хіба це не причина?
- Саме так уряд нам і пояснює — якщо сирійці бомбардують нашу територію, то що робити? Але ж чекайте: досі Туреччина відверто підтримувала так звану Вільну сирійську армію, війська сирійської опозиції. Цю силу у світі ще не визнали за легітимну. Але вони перебувають на нашій території. І ці люди заходять на територію Сирії, організовують напади на урядові війська чи будівлі, а тоді знов повертаються до Туреччини. Отже, перша іскра в цій пожежі походила від нас. Ми ж самі винні! Навіщо звинувачувати інших у наших власних помилках? Винна в цьому саме турецька влада, яка цілком може заборонити доступ сирійській опозиції на свою територію. І все питання зникне само собою.
Чи в Сирії зараз перебувають турецькі військові?
- Невідомо. Неофіційно — є. За офіційними даними - немає. Відомо лишень, що там перебувають наші військові інструктори та радники. Але механізм є такий — спочатку уряд усе заперечує, тоді про це дізнаються журналісти, а згодом уряд підтверджує. Отже, допоки це не доведено, уряд ніколи не підтвердить присутність військових на сирійській території.
Як самі військові ставляться до можливої інтервенції?
- Після останньої справи "Ерґенекону" та арештів високопоставлених військових, у турецькій армії не залишилось опозиції нинішньому урядові. Ці чистки провели з політичних причин, бо ті військові були категоричними прихильниками світськості і виступали проти окремих рішень уряду. Теперішні генерали або проурядові, або такі, що будуть мовчати. Отже, турецька армія перестала бути незалежним гравцем у політиці. Раніше вона виступала гарантом дотримання Конституції. Сьогодні цього вже немає. Якщо ще кілька років тому Ердоганові потрібно було б вести довгі перемовини з генералами про інтервенцію, то тепер військо виконає будь-який наказ уряду.
Що робитиме Туреччина найближчим часом?
- Зараз імовірніша таки інтервенція, оскільки уряд більше до неї схиляється. Але це зовсім не означає, що вона відбудеться наступними днями чи й навіть тижнями. Може бути довгий і млявий процес.
3 
8759
Коментарі
4