Ексклюзиви
середа, 20 червня 2012 06:15

"Я був у Донецьку і тепер нічого не боюся"

Автор: Фото: Тетяна ЗАРОВНА
  Такі футболки продають у донецькому кемпінг-парку. Написи з перекладом кількох фраз зроблені так, щоб їх можна було прочитати, коли річ на тобі
Такі футболки продають у донецькому кемпінг-парку. Написи з перекладом кількох фраз зроблені так, щоб їх можна було прочитати, коли річ на тобі

— "Донбас Арена" — чудовий стадіон. Який ще зміг би після такої зливи продовжити матч? Ніхто не вірив, що гру поновлять, але калюжі на полі зникли, — говорить Гуллівер Крег. Він працює на телеканалі "Франсе 24". 16 червня їдемо з ним у донецькій кемпінг-парк подивитися, як той пережив п'ятничну грозу. У Донецьку випало 24 л опадів на 1 кв. м менш ніж за годину. Сила вітру становила 27 м/с.

Біля входу до кемпінгу стоїть 2-метровий банер "МММ-2012". За 10 м — намет, де можна стати учасником фінансової піраміди.

— Это неправда, что у МММ проблемы, — запевняє хлопець у ятці. — Мавроди объявил о крахе? Не слышал.

У центрі кемпінгу — площа з великим екраном та сцена. Навпроти є шезлонги та надувний басейн 10 м у діаметрі. Обабіч площі продають їжу й напої. Один із павільйонів називається "Айс бар", там температура -18°С. За 50 грн пропонують охолодитися тим, хто перегрівся або випив зайвого.

Підходимо до намету із сувенірами.

— Ось таких продали більше 100 штук — найпопулярніший товар, — продавець показує чорну футболку з написом англійською: "Я був у Донецьку і тепер нічого не боюся".

За дерев'яними столиками біля кафе сидять четверо французів. На столі почата пачка печива, привезеного з Франції.

У п'ятницю на "Донбас Арені" французьких уболівальників було вісім тисяч. Кожен із наших співрозмовників розраховує витратити не більше 1 тис. євро за 10 днів. Із Донецька лаштуються до Києва.

— Ваші дороги дуже небезпечні, ще й люди по них їздять як навіжені. Мотоциклісти не надівають шоломів. А от дорожні поліцейські хороші. З нас ніхто не вимагав хабара, — говорить технік 24-річний Жонатан.

Адміністрація кемпінгу запевняла, що їхні намети не промокають.

— Після матчу виявилося, що в наметі все мокре, — заперечує французький поліцейський 23-річний Антуан.

— Ми спали в машині, — додає 23-річний Ремі, лікар-окуліст. — А що робили інші, навіть не знаю. Усі намети промокли, а деякі зніс вітер.

Повз проходять 10 дівчат у вузьких джинсах, шортах. На ногах босоніжки з підборами 15-20 см. Чоловіки дружно обертаються.

— А хто вони? Ці тут не живуть, — бурхливо реагують французи.

Дівчата братимуть участь у вечірньому шоу в кемпінг-парку, пояснюю.

— Ооо! Тоді ми залишаємося, — жартують приїжджі.

— Шокує неймовірна бідність ваших маленьких сіл, — каже будівельник 30-річний Антоні. — Але добре ставлення до нас — це головне враження. Як тільки ми казали, що приїхали з Франції, нам раділи усюди. Чому у вашій країні так люблять до французів?

У спальному секторі туалети та душові стоять окремо, під'єднані до каналізації. У наметах по два-три вузькі металеві ліжка з жорсткими матрацами. Помешкання не зачиняються. Зарядити телефони можна у спеціальних місцях, залишити цінні речі й валізи — в камерах схову, схожих на ті, що у супермаркетах.

У кемпінгу є ділянка, де можна поставити свій намет. Щоб дістатися до однієї з них, треба пролізти крізь кукурудзу заввишки понад півметра.

— Не думали, что будем в камышах сидеть, — ділиться враженнями 25-річний Денис Кривас. Він прилетів із російського Благовєщенська. — В Донецке мы как дома, а здесь не очень уютно.

За місце Денис платить 50 грн на добу. Поставити трейлер коштує 140 грн. За місця в наметах кемпінгу з кожного беруть 8-14 євро на день. Цей парк належить приватній фірмі. Спочатку вона планувала здавати місця по 30 євро. Парк розрахований на три з половиною тисячі осіб. Знизила ціну після того, як туристів приїхало мало. У дні матчу тут живуть не більше 1600, в інші дні — до 600 іноземців.

Що вас вразило в Україні?

— Прикордонники 1,5 години перевіряли наші документи й обшукували машину. Знайшли блок цигарок. Нас їхало четверо. Дві пачки в нас забрали. Пояснили, що ці нам будуть зайві. У друзів відібрали пляшку віскі.

Вільям Грекот, 54 роки, Англія

— Сало. Ми його відділяємо від м'яса й не їмо. А тут ціла культура салоїдіння. Родина, в якої живемо, почастувала нас борщем. А ще в Україні дуже смачні хліб та часник.

До чемпіонату в нас випустили путівники Києвом. Під фото Золотих воріт написано: "не паб". Наче ми здатні переплутати. У міні-розмовнику для англійця як найбільш ходові фрази пропонують уживати: "Рятуйте", "Дайте мені спокій", "Цей джентльмен платить за все" і "Я тебе люблю". А Київ виявився зовсім не бандитським, а цивілізованим містом.

Анджела Сміт, 58 років, Англія

— У ресторані за склянку води з мене узяли 10 гривень. Хіба у вас проблеми з водою? У хостелі на Хрещатику плачу 35 євро за ніч. Думав, у цю ціну входять усі послуги — душ, пральна машинка, холодильник, праска. Але безкоштовно пускають тільки в душ. Аби попрасувати, треба заплатити 2 євро, за прання — 5. Із холодильника хтось постійно краде наші пиво й ковбаски.

У вас багато людей торгують на вулицях продуктами. Я бачив жінок, які на асфальті продавали м'ясо й рибу. В Англії це невигідно — ніхто не купуватиме.

Радж Нанді, 24 роки, Індія.

Навчається у Британії на лікаря

 

Зараз ви читаєте новину «"Я був у Донецьку і тепер нічого не боюся"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути