22–25 травня в Спасо-Преображенському кафедральному соборі в Сумах показували чудотворну ікону Пресвятої Богородиці "Знамення". Її привезли у броньованій скрині з російського міста Курськ, що за 200 км од Сум. Щодня до ікони приходили молитися 10 тис. людей.
— Це милість Божа, — хреститься 83-річний Микола Олешко.
Він приїхав із міста Конотоп помолитися за здоров"я двомісячної правнучки Вероніки, яка народилася недоношеною. Каже, чекає на святиню понад 7 год., під храмом стоїть із дев"ятої ранку.
— Мене весь двір проводжав, — розповідає. — Це почті 300 квартір. І кожен дав по платочку. Кажуть, ти, Миколо, до чудотворної ікони їх приклади, то вони теж цілєбними стануть. Потім вони ці платочки до болючих місць прикладатимуть і так лічитимуться, бо на лікарства ніякої пенсії не хватить.
Для себе Микола Олешко нічого просити не хоче.
— Мені аби вмерти без мук і при пам"яті. Але в Бога легкої смерті не просять, її заслужити треба.
До пенсіонера підходить кремезний чоловік у чорному камуфляжі з нашивкою "Грифон". Просить звільнити місце біля собору. Він дістав наказ одгородити вулицю турнікетами й нікого не пускати. Вірян відводять за 300 м від храму.
— Канєшно, доки вся еліта города не позамолює свої гріхи, нам, смертним, до собору зась, — голосно обурюється огрядна жінка років 50-ти. Її голос заглушають сигнали машин, які супроводжують авто з іконою. За ними п"ять чорних "мерседесів". Із них виходять керівники області й міста. Йдуть до храму на службу з нагоди прибуття чудотворного образа. Міліція закриває за ними турнікети. Решту людей не пускають.
— А чиновники грехи замаливают вне очереди? — кричить п"яний чоловік. — Гребаная страна! Гребаные пузаны!
У Бога легкої смерті не просять, її заслужити треба
Він перелазить через огорожу й ховається від міліції в натовпі чиновників. Кілька бабусь намагаються зробити так само. В однієї ззаду рвуться штани.
— Це тебе Бог покарав, щоб такою хитрою не була, — сміється вусань.
— А їх хто покарає? — плаче жінка й показує на можновладців.
До ікони людей почали пускати о 20.00, коли чиновники роз"їхалися.
За чотири дні перебування святині в Сумах до храму прибували паломники з 20 областей. Найбільше їх було у вівторок, 25 травня.
— Після ранкової служби ікону повезли назад у Росію, — каже 75-річна Наталя з Тернополя. Вона приїхала провести святиню до українсько-російського кордону. — Нас везли автобусами, а коли лишився кілометр до границі, то ми пішли пішки. Дійшли до села Юнаківка на границі й віддали образ Матері Божої курським попам. Я аж плакала. Люди із села мене втішали, але я ні слова не зрозуміла. Село українське, а мова — російська.
3 
1
Коментарі
1