У селі Лишня на Київщині місцеві збирають виноградних равликів мішками і згодовують птиці. Кажуть, що масово вони з'явилися торік.
— Ось бачите, у кущах два. Тут, під забором, іще ховаються, — водить своєю ділянкою місцевий Олександр Миколайович, 49 років. — Вони після дощу в основному виповзають. Як висохло — зникли. Полуницю та капусту їсть слимак. Ця байда просто повзає. Онук маленький із ними грається. А кури як їдять.
Бере кількох равликів і кидає у загорожу до курей. Ті миттєво викльовують їх із черепашок.
— Равлик — це той же хробак. Тільки жирний. Думаю, їх багато у нас у селі, тому що тут екологічно чистий район. В озері бобри, білі лілії. Ніхто їх не кропить нічим. Можливо, тут нормально жити равликам.
Юрій Ковтонюк, 65 років, у себе в дворі веде до бузкового куща. Показує молюсків. Вони сидять на листі, під листям, біля калюжі, яка утворилась у трухлявому пеньку.
— У мене курей немає, тому вони так повзають. Після дощу і зранку їх дуже багато. По обіді ховаються. Знаю, що виноградний равлик їстівний на Західній Україні. У нашому селі люди їх не їдять. Були заробітчани, так вони слимаків варили.
100 страв із равликів готують у Франції. Жителі Парижа упродовж Різдвяних свят з'їдають 20 т цих делікатесів.
19 тисяч гривень коштує кілограм ікри виноградних равликів. Вона білого кольору. У ресторанах Європи її маринують з травами, додають до салатів, закусок. Один равлик раз на рік відкладає близько сотні ікринок.
Розмноження спровокувала волога погода
— Років 20 назад був ажіотаж з приводу розведення виноградних равликів, — розповідає Олександр Байдашніков, 62 роки, старший науковий співробітник інституту зоології ім. Шмальгаузена. — Це ресторанний делікатес. Тоді до нас часто приходили люди, цікавились, як розводити. Французи налагодили виробництво у 1980 роках. У них усе автоматизовано. А в нас за два-три роки почався мор серед равликів, і утримувати їх стало невигідно. У природі ці молюски зустрічаються на заході України в дубових лісах. На Київщину потрапили випадково, скоріш за все, з яйцями у ґрунті. А волога погода спровокувала розмноження.
Виноградний равлик живе до восьми років. Молодь харчується пліснявою на опалому листі, а дорослі особини — травою.
— Виноград вони не їдять. Колись знаходили цих равликів у виноградниках, звідси пішла назва. Листя можуть понад'їдати, але не суттєво. Вони не шкідники. На відміну від слимаків. Коли температура знижується до 8-10 градусів, стають малоактивні. Забираються в траву чи зариваються в землю, впадають у сплячку. У засуху так само поводяться. Равлики — гермафродити, мають одночасно жіночі і чоловічі органи. Їдять їх землерийки, їжаки, жужелиці — це жуки-хижаки.
2 
1
Коментарі