Чи говорять українською мовою в Криму? Хто? Що заважає поширенню української на півострові? Про це розповідає 59-річний Микола Владзімірський — засновник, власник і автор сайтів "Українське життя в Севастополі, "Весела абетка", "Дотик словом".
— Є традиційні спільноти, які спілкуються українською. Це "союзянки" — члени Союзу українок, прихожани греко-католицької церкви і "просвітяни". Ще — студенти Севастопольського міського гуманітарного університету. Це майбутні вчителі української, української й англійської, української та російської. Там викладають українською. У решті кримських вузів — російською. На свята — скажімо, Великдень або День Незалежності — збираються досить багато людей. Цього року на відзначення перепоховання Шевченка біля пам'ятника йому в Севастополі у травні збиралися близько двох із половиною сотень людей.
У Криму є носії української з різних регіонів. Хто вивчав мову зараз, робив це за стандартами телебачення. Мої доньки її вивчали, коли переглядали серіал "Династія". І тепер чудово володіють українською. Коли вчилися у школі, її не викладали. Молодь приваблюють гарні художні твори українською, пісні. От приїжджав "Океан Ельзи" — весь зал на тисячу слухачів підспівував їм.
Українську в Криму розуміють усі. У крамницях, кафе з мовою проблем не буває. Недавно до мене приїжджала й кілька днів жила українка з Канади. Вона викликала таксі українською й говорила з таксистами так само. І вони переходили на українську. Звісно, коли потрапиш на майдан Нахімова під час антиукраїнського мітингу, там мова важко буде сприйматися.
Велика проблема в тому, що люди, які мусили б подавати приклад, — маю на увазі владу, ЗМІ — м'яко кажучи, погано це роблять. В останні два роки в Криму від держслужбовців і високопосадовців, а вони мали б пропагувати державну мову, не чути української. Хіба що військові, з гріхом пополам, але проголошують публічні промови українською.
Купити українських книжок для призів дітям — проводжу конкурси — у наших магазинах не можу. Попит є і ніяких перепон книгопродавцям тут не чинять. Вони самі не хочуть цим займатися, бо бачать зміну державної політики. А в підприємців своя чуйка на таке. От узяти наші конкурси з української мови та літератури — раніше їх по четверо-п'ятеро підприємців підтримували, влада теж сприяла. Зараз усе це припинилося. У нас призи — книжка або 100-150 гривень премії, грамота. У росіян, коли влаштовують тут конкурси, винагорода для переможця — подорож до Москви, з оплатою дороги, проживання, харчування, екскурсій.
У Криму 600 шкіл. З них 15 з кримськотатарською мовою навчання і всього сім з українською. Це не відповідає розподілу народу Криму — 55 відсотків росіян, зо чверть українців і 15 відсотків кримських татар. У Севастополі лише в чотирьох школах у кількох класах викладають українською мовою.
1997 року Леонід Кучма заклав камінь для побудови українського колегіуму в бухті Омега поблизу Севастополя. Передбачалися фантастичні умови навчання, біля моря. Три поверхи скелету будівлі з прекрасною архітектурою стоять досі. Освоєна, може, третина коштів, усе заморожене. Одночасно з тим, коли заклали нашу, росіяни побудували свою школу — за вісім місяців. Зараз вона найкраща в Севастополі, з басейном, гуртожитком. В одному з вузів узагалі була анекдотична ситуація: українську мову викладали російською.
2 
1
Коментарі
5